Свято першої двійки
Не обов'язково рівнятися на відмінників
На що тільки не йдуть батьки, аби їхнє чадо в школі отримувало хороші оцінки. Одні залякують учнів покараннями, інші змушують годинами сидіти над домашнім завданням, а деякі встановлюють цілу систему грошових винагород за дванадцятки і покарань за двійки. Однак у гонитві за хорошими оцінками батьки забувають, для чого взагалі відправили дитину до школи. Адже бали — це кінцевий результат, а основне — знання і навички, які отримує учень.
Конкретний бал не є абсолютним показником розумових здібностей учня. Оцінка повинна ілюструвати, як школяр засвоїв ту чи іншу тему. Але кожен учитель, попри шкільні стандарти оцінювання знань учнів, має власну методику. Комусь потрібно, аби дитина знала напам'ять, а хтось, навпаки, цінує творчий підхід і здатність оперувати вивченим правилом, використовувати його на практиці.
Саме тому з першого класу батькам варто виховувати правильне ставлення в дитини до шкільних оцінок. Багато хто намагається стимулювати маленького школяра до навчання оцінками. Цей спосіб, можливо, викликає очікуваний ефект у старшокласника, адже атестат з досить високими балами може стати запорукою для вступу в обраний ВНЗ. А ось молодших школярів не варто так заохочувати принаймні на початку шкільного життя. Дитина повинна чітко усвідомлювати, що вона в школу ходить не за оцінками, а за цікавою та корисною інформацією. Водночас потрібно пояснювати маленькому учневі, чому важливо, аби він старанно вчився й отримував хороші оцінки. У школі навчають жити за загальними правилами, бути охайним, уважним, відповідальним. Все це знадобиться в дорослому житті.
Іноді дитина сама прагне стати відмінником, бо їй подобається бути в центрі уваги, коли вчитель хвалить за високі бали. Але будь-який, навіть найстаранніший відмінник, колись та отримує першу двійку. Для амбітних дітей така подія може стати справжньою трагедією. І реакція батьків на погану оцінку може стати ключовим моментом у шкільному житті. Ні в якому разі не потрібно влаштовувати скандалів та сварок. До ситуації потрібно поставитися з розумінням, провести довірливу розмову і роз’яснити, що це цілком нормальне явище. Таке ставлення до першої невдачі підкріпить віру дитини в себе. Крім того, в майбутньому вона не боятиметься розповісти батькам про свої шкільні неприємності. А отже, батьки завжди знатимуть справжню причину поганої оцінки.
ІЗ ДВІЄЧНИКІВ – У ГЕНІЇ
Психологи впевнені, що більшість двієчників інтелектуально розвинуті не гірше за своїх однокласників-відмінників, а іноді виявляються й значно здібнішими. Часто погані оцінки в середній і старшій школі учні отримують через неуважність, погану поведінку і навіть висловлення своєї думки щодо загальноприйнятих речей. Багатьом просто не подобається бути улюбленцем учителів, і вони навмисне намагаються всім своїм виглядом протестувати проти шкільних правил. Звичайно, це не може не позначитися на показниках успішності в журналі і щоденнику.
Пошуки себе, намагання виділитися з натовпу — все це може вплинути на шкільні оцінки. Тому батькам потрібно бути терплячими, бо їхні постійні зауваження, сварки і погрози можуть тільки посилити агресивні настрої школяра. Основне — зрозуміти, чому дитина отримала погану оцінку. Але зробити це, не маючи довірливих стосунків зі своєю дитиною, — неможливо. Важливо бути в курсі всіх шкільних і позашкільних подій, разом переживати досягнення й поразки, тоді легше буде знайти першопричину постійних двійок у щоденнику.
Учені вже давно довели, що високі бали за навчання не є запорукою успішності в майбутньому. І далеко не всі двієчники після школи стають двірниками чи невдахами. Адже постійне зубріння не завжди таке корисне, як уміння викрутитися з будь-якої ситуації, знайти 20 способів списати на контрольній і «передрати» домашню роботу просто під носом у вчителя. Отже, якщо чадо не прагне стати медалістом чи Нобелівським лауреатом, то не варто його силувати.
Потрібно придивиться до талантів і уподобань дитини. Можливо, вона зосереджується тільки на певних предметах. Навіть старшокласникові не обов’язково мати високі бали з усіх дисциплін. Зате захоплення однією — двома з них може стати запорукою успішності в певній професії, а в недалекому майбутньому — допомогти при вступі.
До того ж, не забувайте, що багато всесвітньо відомих геніїв науки і мистецтва чи вправних бізнесменів у шкільні роки були двієчниками, а оточуючі навіть не здогадувалися, яких висот ці нездари досягнуть у майбутньому.